Бойова система

Бойова техніка комбат Дзю-Дзюцу – це техніка призначена для реального бою та екстремальних ситуацій. Також це техніка, що використовується для підготовки:      війсковослужбовців для бою на знащення,  поліцейських для затримання правопорушників, цивільних осіб – для самозахисту!

З початку російської агресії проти України ВГО ФКДДУ веде системну роботу з силовими підрозділами України з підготовки військовослужбовців та інструкторів до ближнього бою. Проведено багато тренувань та семінарів. В 2025  році в результаті двотижневої практичної апробації в Національній Гвардії України – Комбат Дзю-Дзюцу було визначено як вид спорту рекомендований для підготовки спецназу та розвідки НГУ.  Спеціалісти ФКДДУ брали активну  участь в розробці нових навчальних програм з заходів фізичного впливу НГУ.

Технічний арсенал КДД є комплексною системою, що включає: 1) захист від різноманітних атак ударами рук та ніг, холодною зброєю, підручними предметами та система контр дій, направлених на обеззброювання, знешкодження або конвоювання супротивника; 2)ближній бій, захоплення, звільнення від захоплень, різноманітні кидки, задушливі і больові прийоми, всілякий контроль противника, а також розслаблюючі і шокуючі удари.

Що стосується ефективності техніки, то вона базується на принципі – максимальна ефективність за мінімальних витрат енергії та в мінімальний час. Вже давно помічено, що екстремальні ситуації, зовнішня загроза життю, фізичний та психологічний тиск, жорсткі умови, небезпека, ризик тощо, стимулюють людину на мобілізацію внутрішніх ресурсів, викид сили, енергії, прискорення реакції, пошук і вдосконалення механізмів пристосовності, розвиток всіх здібностей і якостей, що дозволяють виживати в бойових умовах та ефективно виконувати поставлені завдання. Регулярні тренування крім навичок фізичного протистояння та затримання агресора формують у курсантів та військовослужбовців відчуття можливих загроз та небезпеки, швидкість та ефективність реакції, рішучість та впевненість в своїх силах.

Принципи використання прикладної техніки КДД

Баланс (рівновага). Один із найважливіших принципів. Підтримуючи свою рівновагу, ми зможемо максимально використати свою силу. При виведенні супротивника з рівноваги він повинен частину сил витрачати на відновлення свого балансу, що надає нам час та можливості для застосування власних технічних дій.

Центральна лінія. Контроль та правильне використання центральної лінії свого тіла дозволяє ефективно використовувати свою силу та техніку. Контроль та атака центральної лінії суперника дозволяє контролювати його рухи, руйнувати баланс  та перешкоджати його діям.

Рухливість та стійкість. Знижуючи власний центр тяжкості, отримаємо стійкість; підвищуючи – збільшимо рухливість. Стійкість важлива при захопленнях та кидках, рухливість при відходах та ударах.

Відхід з лінії атаки. Дозволяє порушити баланс супротивника та захистити себе від ураження.

Концентрація та відволікання уваги. Концентруючи свою увагу на болючій точці, максимально розслабляючись, можна повністю придушити біль. У той же час, несподіваний удар у гомілки або в пах відверне увагу противника і дозволить легко провести больовий прийом.

Фокусування сили. Правильне застосування сили дозволяє виконати рух більш ефективно. Це стосується всіх аспектів техніки (ударів, кидків, удушень і больових прийомів).

Передача енергії. Концентрується у точку докладання сили постійно під час виконання своєї дії. Чим коротший шлях передачі енергії, тим ефективніший.

Створення бази. Для ефективного застосування вашої сили, проводиться жорстке захоплення, що перешкоджає вільному ходу атакованої руки (горла, ноги і т.д.).

Постійний контакт (прилипання). Дозволяє відчути будь-який рух противника та провести ефективну контратаку.

Обертальний імпульс. Створюється синхронним рухом обох рук і є підготовкою для потужних кидків та інших дій.

Безперервний тиск, що змінюється. Впливаємо однією технікою на противника, він захищається, і ми відразу використовуємо іншу техніку, більш ефективну в даному випадку і так практикуємося, безперервно відпрацьовуючи ситуації, що постійно змінюються.

Техніка

  • Переміщення, стійки, входи та відходи
  • Ударна техніка
  • Больові прийоми у стійці
  • Кидкова техніка
  • Боротьба у партері
  • Робота зі зброєю
  • Комбінація технік

           Вивчення техніки не є самоціллю. Техніка це лише засіб досягнення мети, а не сама ціль. На перший план тут виходить загальний психофізичний рівень підготовки бійця, що дозволяє вирішувати поставлені завдання максимально ефективним способом. Рівень – це не кількість, а якість та ефективність. Є приклади майстрів, які домагалися перемог, використовуючи лише один єдиний рух! Це – кращий показник майстерності.

            В практичному бойовому КДД  не прийнято розділяти техніки або окремо класифікувати їх. Прийнято вважати, що немає відмінностей у технічних діях, оскільки всі побудовані на кількох основних рухах і здатні перетікати одне в інше без зміни структури самого руху. Тобто немає відмінностей що робити: удар, кидок або інші технічні дії – в основі лежить один і той самий рух. Тому ми не тренуємо окремі техніки, ми маємо тренувати рухи!

  1. Переміщення, стійки.

            В КДД не використовуються стійки заради самих стійок, а пересуванням заради самого пересування. Все має бути підпорядковане принципу ефективності та доцільності.

            Стійки мають бути динамічними та змінними, що дозволяють забезпечити максимальний захист вразливих частин тіла під час контакту із супротивником – базовим станом є біг та зміна позицій. Базовий стан – м’язове та психологічне розслаблення, далі пересування. У пересуваннях використовуються всі відомі способи: від лінійного човника вперед-назад, по діагоналі та кругових переміщень (Тінкан), до спеціальних технік, що дозволяють забезпечити вибуховий імпульсний викид сили.

            В спонтанному двобої недоцільні стаціонарні стійки та запрограмовані рухи. Ефективний принцип – якщо техніка не працює на бігу, вона не працює в екстремальних ситуаціях. Рух – основа невразливості. Спонтанність – основа несподіванки!

  1. Ударна техніка

            Ми використовуємо всі удари, які можуть вразити супротивника і які можна виконувати, не перериваючи ритму та темпу руху. Залежно від дистанції, це може бути удари стопою, кулаком, основою долоні, коліном, ліктем, головою, плечем, тазом тощо.

          Траєкторія удару повинна бути найкоротшою і природною для скелетно-м’язового каркаса, людини що б’є. Нанесення ударів має одночасно забезпечувати захист нападаючого від контр атакуючих дій опонента. Ударна техніка – перший рівень контакту та основа для подальших дій. Але це може бути й єдиний рівень! В реальному двобої зазвичай не використовується «фехтування» ударами на середній дистанції (як на змаганнях), мета прикладного фізичного контакту – нейтралізувати суперника в найкоротший відрізок часу 2-5 секунд серією ударів, поштовхів, больових контролів. Тому перевага надається техніці, що дозволяє вирішити ситуацію на свою користь без тривалого обміну ударами (бажано взагалі без обміну), сприяє розвитку швидкості та динамічної витривалості.

  1. Звільнення від захоплень та Больові прийоми у стійці

            Найчастіше наступним рівнем контакту є виконання больових прийомів у стійці, заломів, важелів, викручування суглобів, кидків з больовим впливом, перекидань та утисків. За швидкістю ця техніка поступається ударній, і тому використовується в бою з меншою кількістю нападників. Хоча вона допомагає використовувати противників у вигляді живого щита. Незамінна при затриманні злочинців або при знятті вартових. Дозволяє розвивати чутливість та захищатися від нападу з використанням холодної зброї. Найчастіше використовується у захисті, але за необхідності й у нападі.

            При переході в ближній бій найчастіше противники намагаються зробити щільне захоплення за одяг або екіпірування. Наслідком може бути втрата мобільності, вразливість для ударів ліктями, колінами, головою та атаки інших агресорів. В цій ситуації, в першу чергу, потрібно намагатись не потрапити в захват, також потрібно наносити всі можливі удари по найбільш вразливим зонам агресора (очі, пах, горло, голова, гомілки, стопи та ін.), що має призвести до втрати їм концентрації, дезорієнтації та ослаблення захоплення, що в свою чергу дасть можливість розірвати захопленні та при необхідності перейти до контр дій та виконати больові прийоми на суглоби суперника.

  1. Кидки

            Також при захопленні за одяг або екіпірування, де удари завдати складніше, природним продовженням бою є кидкові прийоми на землю. Кидки, знову ж таки повинні робитись без порушення динаміки бою і без додаткової перебудови механіки рухів бійця. До проведення кидкових прийомів, у бойовому виконанні, зазвичай наноситься серія ударів всіма доступними частинами тіла у вразливі зони опонента, що дозволяють “підготувати” супротивника входу у новий етап взаємовідносин із реальністю.

  1. Боротьба на землі

            Велика кількість протистоянь переходить у фазу боротьби на землі. Для цього потрібна особлива підготовка, метою якої є готовність до тривалих статичних напруг та вирішення ситуацій на свою користь. Ця фаза є найдовшою і неприпустима в бою з кількома супротивниками. Метою даної фази є переведення суперника в положення зручне для завдання ударів, що добивають (зокрема холодною зброєю), задушення, больових прийомів на суглоби і утримань.

            Сприяє розвитку фізичної сили та статичної витривалості. Переважна у спортивних поєдинках. Відомо, що борці є найбільш фізично сильними людьми. І якщо в екстремальних ситуаціях прийоми боротьби використовуються рідше, то за спортивними правилами борцівська підготовка є вирішальною. В реальному застосування перевага надається швидкому звільненню від захоплень на землі та скорішому відновленню положення на ногах для збереження здатності до пересування.

  1. Робота зі зброєю та проти озброєного супротивника

            Для самозахисту бійця часто доводиться використовувати будь-які підручні засоби, придатні для ведення бою. Але є й низка більш професійних предметів та знарядь, які дозволяють курсантам та співробітникам спецслужб та правоохоронних органів знешкодити злочинців без застосування вогнепальної зброї. Це, природно, і колюче-ріжучі предмети, і тичкові пристрої, і піхотні лопатки, і ударна зброя, і мотузки, і ланцюги, палиці, метальна зброя і т.д. Техніка володіння зброєю дозволяє розвивати почуття дистанції та інстинкт самозбереження. На тренуваннях під наглядом кваліфікованих фахівців часто використовується справжня зброя, що дозволяє набути навичок реальних відчуттів у роботі зі зброєю.

            Спеціальним розділом тренувального процесу є робота проти озброєних противників від одного до чотирьох і більше. Для виживання при атаці із застосуванням будь-якої холодної зброї або загрози вогнепальною зброєю, ми повинні вміти застосувати навички протидії з мінімальними втратами для нас і знешкодження озброєного агресора. Для цього необхідно добре знати всі види застосовуваної зброї та мати навички роботи з нею та проти неї.

Концепція бою

Основна мета самооборони, це насамперед залишитися цілим і неушкодженим, а не зламати комусь руку чи ногу. Тому бій, якого не було – це виграний бій. Потрібно позбутися комплексів, що ви виглядатимете не як герої кінобойовиків, і що про вас можуть подумати оточуючі. Пам’ятайте, що всі дивляться на вас очима.

Реально потрібно тренуватися, щоб за 2-5 сік вивести супротивника з ладу. У бою є тільки два види дій – ти набігаєш на противник безперервно атакуючи або ти тікаєш від нього (але однаково при цьому ти агресор, а не той, що захищається). Бій, це завжди біг!

Не хочеш бігти, лежатимеш. Це примітивна, брутальна правда реального бою.

До технічного арсеналу входять, перш за все, удари, потім поштовхи і кидки, І на останньому місці – больові прийоми та задушливі.

Для вибору технічного арсеналу потрібне виконання наступних вимог.

  1. Противник має бути надійно виведений із ладу, незалежно від його фізичних даних за 2-5 сек.
  2. Технічні дії не повинні бути джерелом травми для того, хто захищається. Тому, якщо руки та ноги недостатньо треновані (а це стосується більшості людей), то краще бити основою долоні, ліктем, п’ятою, а не кулаком чи рубом стопи.
  3. Усі технічні дії повинні виконуватись у темпі бігу.
  4. Техніка не повинна принципово змінюватися, коли у вас в руках, або у противника є зброя.

Ваші противники, яких завжди кілька, і кожен з яких перевершує або, в крайньому випадку, не поступається Вам силою, визначають Ваші тактику бою – біг. А тактика зумовлює Вашу техніку. Тому від більшої частини техніки, яка успішно застосовується у спорті, доведеться відмовитись.

Вимоги до фізичної підготовки

Зрозуміло, що чим людина сильніша, тим більше у неї шансів перемогти. Будь-який відпрацьований прийом або удар – це насамперед напрацьована сила в даному русі. Коли кажуть, що у бійця хороша техніка, то це означає, що боєць може провести свою дію в умовах сильного фізичного і психологічного тиску, а не просто показати який-небудь прийом на противнику, що не опирається.

Вимоги до силової підготовки є суто індивідуальними, реально оцінити їх (без втрат для вас) можна тільки в спарингу. Ваших сил має бути достатньо, щоб ви могли показати будь-кому, що ви не жертва. Мінімальна силова підготовка – це коли ядро летить на 10-11 метрів (цього достатньо для гарного нокауту ударом у голову рукою) і двопудова гиря не змушує перекошувати вас з боку на бік. Ну і звичайно – біг. Завжди можна втекти та виграти бій. Але знову ж таки – це індивідуально. Вам самим вирішувати, яка потрібна сила та у якому вигляді. Людина, яка сильно втомилася (не важливо від чого – від бігу, бою або просто від життя) не має почуття самозбереження. Про це треба пам’ятати.

Психологічна підготовка

Якщо у вас немає рішучості битися до останнього, то ніяка сила, зброя або хороше знання та напрацювання прийомів вам не допоможуть.

Якщо це у вас є, то можна просто взяти в руки палицю, цеглу, ніж або щось подібне і ефективно захищатися.

Ненависть вбиває страх!

Людина завжди має вроджене почуття самозбереження. Без цього ми вимерли б. Потрібно зробити так, щоб почуття самозбереження дало Вам свехсилу, а не перетворилося на панічний страх, який позбавляє вас можливості правильно мислити та діяти.